Словарь Фразеологизмов на Украинском языке

Уважаемый гость, на данной странице Вам доступен материал по теме: Словарь Фразеологизмов на Украинском языке. Скачивание возможно на компьютер и телефон через торрент, а также сервер загрузок по ссылке ниже. Рекомендуем также другие статьи из категории «Словари».

Словарь Фразеологизмов на Украинском языке.rar
Закачек 3583
Средняя скорость 3142 Kb/s

Словарь Фразеологизмов на Украинском языке

Логін або e-mail:

Пароль: Я забув пароль

Запам’ятати мене на 2 тижні

Логін або e-mail:

Правильне вживання фразеологізмів — ознака глибокого знання мови. Але як перекласти «строить козни» чи «сослужить службу»? До Вашої уваги — словничок з перекладом 200 найуживаніших фразем.

А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш

Бабьи сказки – сон рябої (білої, сивої) кобили.

Без задних ног – не чуючи ніг.

Без сучка и задоринки – комар носа не підточить.

Без царя в голове – без клепки в голові.

Белыми нитками шито – пальці знати.

Бередить, разбередить душу – роз’ятрювати, роз’ятрити душу.

Бить баклуши – бити байдики.

Больное место – вразливе місце.

Бранить на все корки – лаяти на всі заставки.

Бросать тень – вводити у неславу.

Бросаться в глаза – впадати у вічі.

Будьте добры (любезны) – будьте ласкаві, коли ваша ласка.

Было, да сплыло – було, та загуло.

Быть на хорошем счету – мати добру славу.

В два счета – не змигнувши оком.

В подметки не годится – і в слід не ступить, і нігтя не вартий.

В чужом пиру похмелье – хто кислиці поїв, а кого оскома напала.

Валять дурака – клеїти дурня.

Вертится в голове – снується в голові.

Видавший виды – бував у бувальцях.

Воображать о себе – високо нестися.

Воплощенное благородство – втілення шляхетності.

Вот в чем загвоздка – от де притичина.

Вот где собака зарыта – от у чім сила.

Вправлять мозги – вставляти клепку.

Врезаться в память – датися в тямки.

Встать поперек горла – стати кісткою в горлі.

Выдрать за уши – нам’яти (накрутити) вуха.

Выеденного яйца не стоит, не стоит сломанного гроша – не вартий дірки від бублика, ламаного шеляга не вартий.

Выкинуть (отколоть, отмочить) коленце – устругнути (утяти) штуку.

Глаза на лоб лезут – очі рогом лізуть.

Гнать в шею (взашей) – гнати в потилицю (втришия, у три вирви).

Говорить в глаза – казати у вічі.

Гол как сокол – голий як бубон (як руда миша, як долоня).

Голова еловая – капустяна голова, голова наче клоччям набита.

Голодный как волк – їсти хочеться, аж шкура болить.

Горд как павлин – пишається як пава.

Городить чепуху (чушь), нести околесицу – верзти дурниці (нісенітниці).

Губа не дура – ласий на чужі ковбаси, губа не з лопуцька.

Гулять по рукам – ходити по руках.

Давать голову (руку) на отсечение – дати голову (руку) на відріз.

Давать нагоняй – давати прочуханки.

Дать деру (стрекача) – дати драла (дропака, чосу), накивати п’ятами.

Два сапога пара – який їхав, таку й здибав; яке дибало, таке й здибало .

Двигаться ноздря в ноздрю – рухатися стремено в стремено.

Дело мастера боится – діло майстра хвалить (величає).

Дело плохо – кепська справа.

Денег куры не клюют – грошей хоч греблю гати.

Держать в ежовых рукавицах – тримати в шорах (в лещатах).

Держать язык за зубами – тримати язика на припоні.

Дешевле пареной репы – дешевше від дірки з бублика.

Для видимости, для отвода глаз – для годиться, про людське око.

До корней волос – по самі вуха.

Доводить до белого каления – допекти до живого.

Доводить до ума – доводити до пуття.

Дойти до ручки – дійти до краю.

Дохнуть некогда – ніколи вгору глянути.

Еле-еле душа в теле – тільки живий та теплий.

За милую душу – з дорогою душею.

За ушко да на солнышко – за вухо та туди, де сухо, за хвіст та на сонце.

Завить горе веревочкой – ударити лихом об землю.

Загнать в угол – загнати в глухий кут.

Заговаривать зубы – забивати баки.

Задать баню (всклочку) – нагріти чуба, утерти маку, дати перцю, усипати бобу.

Затаить дыхание – затамувати подих.

Знать (узнать) по чем фунт лиха – дізнатися, по чому ківш лиха, побачити смаленого вовка.

И хочется и колется – і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче.

Игра не стоит свеч – не варта справа заходу.

Из-за выеденного яйца – за масляні вишкварки.

Искрошить в лапшу (на куски) – посікти на січку (на капусту).

Исчадие ада – виплодок пекла.

К чертям на рога – до чорта в зуби, до чортів на виступці.

Как белка в колесе – як муха в окропі.

Как воды в рот набрал – ні пари з вуст, анічичирк.

Как на духу – як на сповіді.

Как на подбор – один в один.

Как нельзя кстати – дуже до речі.

Короче воробьиного носа – куціший від заячого хвоста.

Куда глаза глядят – світ за очі.

Куда Макар телят не гонял – де козам роги правлять, де чорти навкулачки б’ються.

Легок на помине – про вовка промовка, а вовк і в хату.

Лиха беда начало – добрий початок – половина діла.

Ловить (считать) ворон – ловити ґави, витрішки продавати.

Лопнуло терпение – увірвався терпець (терплячка).

Мягко стелет, да жестко спать – дивиться лисицею, а думає вовком; добре говорить, а зле творить.

На авось – на галай-балай.

На одно лицо – на один кшалт.

На полном серьезе – цілком серйозно.

На произвол судьбы – напризволяще.

На свой лад (манер) – на свій кшалт (штиб).

Навострить уши – нашорошити вуха.

Найти общий язык – знайти спільну мову.

Не было печали – не було клопоту, не мала баба клопоту.

Не в добрый час – у лиху годину.

Не в обиду будь сказано – даруйте на слові.

Не в своем (не в здравом) уме – несповна розуму.

Не велика птица – не велика цяця, не велике цабе.

Не возьму в толк – не збагну, не второпаю.

Не давать жизни – не давати просвітку.

Не из робкого десятка – не з полохливих, не страшкові діти.

Не по карману – купила немає.

Не по нутру, не по нраву – не до шмиги, не до смаку.

Не по плечу – не під силу, не до снаги.

Не поминать лихом – не згадувати лихим словом.

Не твоего (не вашего) ума дело – не з твоїм (не з вашим) розумом братися.

Не хватило терпения – терпець увірвався.

Негде яблоку упасть – нігде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути, ніде яблуку впасти.

Несолоно хлебавши – спіймавши облизня.

Нести ахинею (дичь, ерунду, галиматью, чепуху, чушь) – верзти (плести) нісенітниці, молоти (верзти) дурниці.

Нет и в помине – і сліду немає.

Нечего греха таить – ніде правди діти.

Нечего и думать – шкода й гадки.

Ни два ни полтора – ні те ні се, ні риба ні м’ясо.

Ни зги не видно – темно, хоч в око стрель.

Ни к селу ни к городу, ни село ни пало – з доброго дива, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота.

Ни себе ни людям – і сам не гам і другому не дам.

Ни шьет ни порет – не кує й не меле.

О вкусах не спорят – у кожного свій смак.

Ободрать как липку – облупити як білку (барана).

Обратить в шутку – повернути на жарт.

Обращаться в бегство – пуститися навтікача.

Одетый с иголочки – одягнений як лялечка.

Окольным путем – кружним шляхом, манівцями.

Опять двадцать пять – знову за рибу гроші.

Остаться в дураках – пошитися в дурні.

Остаться на бобах (у разбитого корыта, при пиковом интересе) – спіймати облизня, ухопити шилом патоки.

От ворот поворот – завертай голоблі, дати відкоша, дати (піднести) гарбуза.

Отвести душу – розважити душу.

Отняло речь, отнялся язык – відібрало мову, заціпило, язик усох.

Отошло от сердца – відлягло від серця.

Очертя (сломя) голову – на відчай душі.

Палец о палец не ударить – і пальцем не кивнути, за холодну воду не братися.

Песенка спета – своє вже відспівав.

Плевать в потолок – бити байдики, горобцям дулі давати.

Плестись (тянуться) в хвосте – пасти задніх.

Пойти с сумой – піти з торбами.

Поминай как звали – шукай вітра в полі.

Попасть в переделку – ускочити в халепу.

Попасть впросак – ускочити в клопіт, скочити на слизьке.

Попасть из кулька в рогожку – потрапити з дощу та під ринву.

После дождичка в четверг – коли рак свисне.

Праздновать труса – підгинати хвіст, удаватися в переполох.

Прибавить словцо – докинути слівце.

Придержать язычок – припнути язика.

Прийтись не ко двору – бути не під масть.

Прийтись по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) – припасти до смаку (до вподоби, до серця, до душі).

Приковывать взгляд – убирати в себе очі.

Прожужжать все уши – протуркати всі вуха.

Промокнуть до нитки – промокнути до рубця.

Пропасть ни за копейку (ни за грош, ни за понюшку табаку) – пропасти ні за цапову душу.

Проще пареной репы – простіше простого.

Птица высокого полета – велике цабе, велика цяця.

Пудрить мозги – забивати баки.

Пускать пыль в глаза – напускати туману, замилювати очі.

Пуститься во все тяжкие – пуститися берега.

Пьяный в стельку – п’яний як чіп.

Разбиться в лепешку – з шкури вилізти.

Разводить тары-бары – теревені правити, точити ляси, правити баляндраси.

Разделать под орех – дати прочухана.

Разодетый в пух и прах – виряджений (вичепурений) як на весілля, виряджена як пава.

Разыграть шута – удавати блазня.

Редко, да метко – хоч раз, да гаразд.

С булавочную иголку – як макове зернятко.

С бухты-барахты – ні сіло ні впало, знічев’я.

С грехом пополам – лиха прикупивши.

С гулькин нос – як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста.

С умной головы – з дурного розуму.

Сами с усами – самі не в тім’я биті.

Сбивать с толку – збивати з пантелику.

Сбоку припека – приший кобилі хвіст.

Свернуть (сломать) шею – скрутити в’язи.

Свинец на душе (на сердце) – тягар (камінь) на душі (на серці).

Сгореть со стыда – позичати у Рябка очі.

Седой как лунь – сивий як голуб.

Семи пядей во лбу – премудра голова.

Семь потов сошло – нагріти чуба.

Свести на нет – звести нанівець.

Сесть в лужу (в калошу) – сісти маком (камінчиком).

Слухом земля полнится – вісті не лежать на місці.

Смотреть букой – дивитися вовком.

Со скрипом – на превелику силу.

Сослужить службу – стати в пригоді.

Строить глазки – пускати бісики, грати (прясти, стригти, стріляти) очима.

Строить козни – кувати лихо.

Сыр-бор загорелся – зчинилася буча, закрутилася веремія.

Тишь да гладь – мир та спокій, тихо та любо.

Тришкин кафтан – охрімова свита.

Тряхнуть мошной – труснути калиткою (капшуком), розв’язати калитку, сипнути грішми.

Удариться в крайность – упасти в крайнощі.

Устроить базар – зчинити ґвалт (гармидер).

Устроить головомойку – дати нагінки (прочуханки).

Учить уму-разуму – наставляти на добрий розум.

Хитер (умен) как бес – з біса хитрий (розумний).

Хоть пруд пруди – хоч греблю гати.

Что ни на есть – хоч би там що, що б там не було.

Чтоб тебе (ему) пусто было – хай тобі (йому) всячина.

С большим удовольствием сообщаю, что работа по наполнению словаря подошла к своему концу. Имею в виду, что словарь по содержанию уже на 100 процентов соответствует словарю, который был составлен И.О. Вырганом та М.М. Пилинською, но это еще не конец (словарь был взят лишь в качестве основы), потому что планируется постоянное пополнение словаря новыми статьями, а также расширение и уточнение содержания существующих словарных статей. Но есть еще одна просьба: прошу сообщать о найденных ошибках в содержании словарных статей или об ошибках, связанных с неправильным форматированием текста. Это можно сделать в разделе «Ваши замечания». Пока спасибо. Приятного Вам пользования словарем!

22 января 2008 г.

Приятно сообщить, что теперь русско-украинским словарем устойчивых выражений можно будет пользоваться, не заходя на сайт. Для этого нужно только закачать себе на компьютер версию словаря для Lingvo. Подробнее читайте в разделе «Версия для Lingvo».

Этот уникальный словарь, составленный поэтом І.О. Вирганом и языковедом М.М. Пилинською, содержит русские фразеологизмы, типичные синтаксические конструкции, а также их украинские эквиваленты. Устойчивые выражения проиллюстрированные примерами. Ценность словаря существенно возросла в связи с качественно новым этапом утверждения украинского языка во всех сферах общественной жизни.

Для школьников, студентов, а также всех тех, кто хочет обогатить свой духовный мир бесценными сокровищами русского и украинского язиков.

От авторов (в переводе с украинского)

Нужда в русско-украинском словаре устойчивых выражений появилась очень и очень давно. Наверное, еще тогда, как впервые произведения русской литературы переводились на украинский язык. Очень сильно, и постоянно все сильнее, эту необходимость чувствуют не только переводчики, а также и работники газет, журналов, издательств, радиовещания, телевидения. Но и писатели, особенно молодые. Да и просто любители украинской речи.

Надеясь хотя бы частично удовлетворить нужду, мы решили составить этот словарь.

Конечно, ми знали, что нам предстоит преодолеть серьезные трудности. Ведь, как известно, фразеологические сокровища украинского языка до настоящего времени не то чтобы неупорядоченные, но и не все собраны. Не намного больше сделано и для русской фразеологии.

А между тем, в толковых словарях русского языка, в русско-украинских и украинско-русских общих, а также в некоторых маленьких фразеологических словарях, что издавались в разные времена, фразеологического материала есть довольно много.

Изрядно такого материала (с письменных и устных источников) собралось за долгие годы и у нас.

Следовательно, мы и решили выбрать все, что, по нашему мнению, наиболее ценно и точно, свести все это воедино и упорядочить.

Иногда, а именно в тех случаях, когда на какое-либо русское устойчивое выражение или фразеологизм нет или нам не удалось найти украинского эквивалента, мы обращались к описательным средствам. То же делали и тогда, когда для украинского устойчивого выражения или фразеологического оборота нет, или опять-таки, мы не смогли найти соответствующего на русском языке.

Иногда к русскому устойчивому выражению, пословице, фразеологическому обороту, кроме соответствующего украинского, прилагается еще и своеобразное описательное, образно-поэтичное, в некоторой степени устойчивое выражение или оборот. Иногда, даже несколько. Например, к «бесчисленное множество»: «як цвіту по весні весняного; як зір на небі; як сміття» и тому подобное, хотя и в русском языке есть такие же или похожие обороты.

Исходя с практических соображений, приводим в нашем словаре кое-где и отдельные обороты с предлогами, включаем малую толику и с управления глаголов и других частей речи, а также одиночные словосочетания и лексемы русского языка типа «сделать возможным что», «продолжающийся (продолжавшийся) несколько часов», «поперечная полоса» и т.п., что для них в украинском языке, кроме таких же или аналогических описательных выражений, двухсловных, трехсловных обозначений, имеем — часто или только в некоторых случаях используемых — и однословные соответствия: «уможливити що», «кількагодинний», «пересмуга», как и наоборот: «участвовать (принимать участие в чем)» — «брати участь»; «новолуние» — «новий місяць, молодик» (а не «новомісяччя»). Таким образом, в словаре представляем и такой материал, который, строго говоря, к фразеологии в узком значении слова не принадлежит, но представляет чисто практический интерес.

Словарь составлен по такому принципу: на главном месте стоит заглавное слово фразеологического оборота или группы оборотов. А сами обороти помещены под этим словом в алфавитном порядке. Например, «авось да небось» нужно искать под словом «авось».

Предложные конструкции для удобства пользования словарем в отдельные группы не выделили, а приводили их возле соответствующих заглавных слов этих конструкций.

Чтобы было более понятно, какой стилистический оттенок имеет тот или иной фразеологический оборот, перед многими из них в круглых скобках сделано соответствующие обозначения: (книжн.); с ироническим, шутливым, оскорбительным, насмешливым и другими оттенками: (ірон.), (жарт.), (зневажл.), (глузл.) и т.д.

Когда какое-либо слово в фразеологическом обороте или синтаксическом сочетании имеет некоторое равнозначное соответствие (или несколько), мы его (или их) ставим в круглые скобки возле первого. Например: «теревені (дурниці) правити (городити)»; «наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни».

Когда в фразеологическом обороте какое-либо слово или его часть (например, морфема) не обязательны, тогда они стоят в квадратных скобках. Например: «коли [це] глядь; сподіватися (покладати надію) на щастя (на дастьбі[г])».

Большинство устойчивых выражений проиллюстрировано примерами из фольклора, из произведений классиков украинской литературы и из произведений современных писателей, а кое-где с выражений, что их мы в разное время и в разных местностях записали непосредственно с народных уст. Иногда же мы брали их из наличных источников, в частности со словаря Гринченка .

© И.О. Вырган, М.М. Пилинская, текст словарных статей

Увага! Нова сторінка з фразеологізмами знаходиться тут –

фразеологізми в алфавітному порядку

1.Крутити хвостом – вдаватися до нечесних вчинків.

2.Крутитися, як білка в колесі – бути постійно зайнятим.

3.Стріляний горобець – про людину, яка багато зазнала у житті.

4.Пекти раків – червоніти від сорому.

5. Знати на зубок

Знати де раки зимують

Знати як облупленого

Знати як своїх п’ять пальців

6.Душі не чути – самовіддано любити.

7.Підсунути свиню – зробити неприємність.

8.Бігати як курка з яйцем – приділяти незаслужену увагу.

9.Укрутити хвоста – приборкати, домогтися послуху.

10. Ходити іменником

Ходити на поводку

11. Аби з рук – через пень колоду.

12. Ламаний гріш – нікуди не годиться.

13. У рот води набрати – ні пари з уст

14. Поставити крапку – здати в архів.

15. Стояти кліком в горлі

Стояти на смерть

Стояти над душею

16.Пашіти вогнем – Пекти раків.

17.Показати очі – вистромляти носа.

18.Попасти на слизьке – Влипнути як муха в мед.

19.Приставати реп’яхом – наступати на горло.

20. На вітер кидати

Камінчик в горло кидати

Слів на вітер не кидати

Тінь кидати кидати

21.Верати нісенітницю – говорити беззмістовно.

22.Ридма ридати – захлинатися від плачу.

23.Не покладати рук – працювати багато й старанно.

24.Наливатися кров’ю – червоніти від злості, напруження.

25. Високо НЕСТИ голову.

НЕСТИ ахінею.

Ледве ноги НЕСТИ.

НЕСТИ тяжкий хрест.

26.Дісталося на горіхи – мати від кого-небудь покарання.

27.Загрібати жар чужими руками – привласнювати наслідки чужої праці.

28.З легким серцем – без роздумів, без тривоги.

29.Замилювати очі – обдурювати кого-небудь.

30.Стріляний птах – битий вовк.

31.Прикусити язика – води в рот набрати.

32.Мокре місце залишилося – як корова язиком злизала.

33.Збитися з пуття – ступити на похилу стежку.

34. проковтнути язика

тримати язика за зубами

язик без кісток

35.Позбавляти когось упевненості в собі – вибити з сідла.

36.Марносподіватися повернути те, чого вже нема – Шукати вчорашнього дня.

37.Дозорієнтувати, заплутати кого-небудь – збити з пантелику.

38.Переводити розмову на щось інше – заговорювати зуби.

39.Уставляти клепку – напучувати.

40.Сісти на голову – знахабніти.

41.Чухати потилицю – задумуватися.

42.Уставляти палиці в колеса – заважати.

43. Без тижня день – недавно.

44. Вискочити на сухе – уникнути покарання.

45. Спуститися з небес на землю – сприймати дійсність за реальне.

46. У свою шкуру не потовпитися – бути дуже товстим.

47. Викладати карти – розповідати, нічого не приховуючи.

48. Відвести душу – довіритися.

49. Замазати рота – змусити замовкнути.

50. Кадити фіміам – вихваляти кого – небудь.

51. бити лихом об землю – бути оптимістом.

52. Витрачати порох – докладати всіх зусиль для досягнення мети.

53. Дерти кирпу – триматися гордовито.

54. розуму не позичати – про розумну людину.

55. Продавати зуби – сміятися.

56. Витикати носа – з’являтися.

57. Два чоботи на одну ногу – бути схожим між собою світоглядом.

58. Немов з мармуру виструганий – величний.

59. Взяти голими руками – зробити нескладну справу.

60. Ускочити вище халяв – набратися неприємностей.

61. Ганяти вітер по світу – ледарювати.

62.Давати хропака – спати.

63. Вуха пухнуть – нестерпно

64. Брати за горлянку – вчепитися.

65. П’ята колона – зайва допомога.

66. Мастити п’яти салом – підлещуватися.

67. Вбивати в колодочки – підростати.

68. Заткнути за пояс – перевершити.

69. Вискочити на сухе – уникнути кари.

70. Зачепити за живе – дошкулити.

71. Вискалити зуби – сміятися.

72. Аж дим іде – інтенсивно.

73. Заливати за шкуру сала- дошкуляти комусь.

74. Копилити губу – пишатися.

75. Колоти очі – докоряти.

76. Викинути колінце – здійснити щось несподіване.

77. Яз за водою піти – зникнути безслідно.

78. Закрутити веремію – наробити крику.

79. Жувати жуйку – набридливо повторювати те саме.

80. Ламати слово – відмовлятися від сказаного.


Статьи по теме