Яновський Дитинство Конспект Уроку

Уважаемый гость, на данной странице Вам доступен материал по теме: Яновський Дитинство Конспект Уроку. Скачивание возможно на компьютер и телефон через торрент, а также сервер загрузок по ссылке ниже. Рекомендуем также другие статьи из категории «Конспекты».

Яновський Дитинство Конспект Уроку.rar
Закачек 2034
Средняя скорость 8492 Kb/s

Яновський Дитинство Конспект Уроку

Очікувані результати: учні знають зміст новел, уміють виділяти ключові епізоди, переказувати їх, аналізувати твори, висловлювати власне ставлення до проблем, порушених автором.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, краєвиди українського степу, моря, календар народно-релігійних свят.
Тип уроку: формування вмінь та навичок

Класи: 11 клас

Предмети: Українська література

або додати публікацію в соціальні сервіси:

Орієнтовна відповідь

  • «Заслуга «Вершників» перед нашою літературою дуже велика. Безсмертнагероїка громадянської війни була поставлена на національний ґрунт,висвітлена як народна українська героїка. Твір Яновського посилив нашуувагу до відтворення народного характеру, його провідних позитивнихрис» (Л. Новиченко).
  • «Вихід у світ його «Вершників» — а вони вийшли майже одночасной українською, і російською мовами — став святом для Юрія та для всієїлітератури. Свято не прийшло без холодної пронизливості нудних і безпідставних закидів і причіпок, але вони примушені були, вражені фактом безсумнівної великої ідейно-художньої цінності нового твору Яновського, поступово, хоч і несамохіть, вщухати» (Микола Бажан).
  • «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне таквдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» (Юрій Збанацький).
  • «У «Вершниках» точність підмінялась картинністю. Усе тут було мальовниче і гарне: степ, море, села і люди. Власне кажучи, це були не люди,а богатирі, викувані на зразок перуанської троянди з одного куска металу»(Микола Ушаков).
  • «У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою,мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» (Олесь Гончар).
  • «Гарячим подихом боротьби, ласкавим степовим сонцем віє й досі із сторінок «Вершників»: звеличені пензлем художника, височать постаті героїв громадянської війни, як вікопомні пам’ятки недалекої і славної минувшини» (Микола Ушаков).

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Аналіз новели «Дитинство»

Навальність дій, гострота, динамічність, які характеризують першу новелу, змінюються в другій спокійним екскурсом у дитинство Данила Чабана, життя якого уособлює шлях українського народу, роду «затятого і непосидючого», який «козакував і землю обробляв». Новела сповнена глибоких роздумів прожиття дореволюційного українського села. У творі немає ні банальних сцен,ні гострих соціальних конфліктів, ні напружених ситуацій. Не стикаютьсятут у смертельному герці люди, не ллється кров, але дух волелюбства і нескореності народу оживає зі сторінок цієї новели.

1. Визначте провідну думку твору.

Провідна думка розділу підкреслюється розповіддю старого Данила проповстання в селі Турбаях 1789 року. Прадід навчає правнука не коритися долі,виховує в малому Данилові одвічне прагнення до волі, до боротьби за кращежиття. «І ми з роду турбаїв, не були кріпаками з роду-віку, і Данило хайне буде» — так закінчує свою розповідь про турбаївців прадід Данило. Його велична постать нагадує героїв українських дум та казок, у яких узагальнюється віковий життєвий досвід народу, утверджується його невичерпна мудрість і оптимізм.

Глибоко емоційна й лірична оповідь про дитячі літа героя надає цьому розділові особливої поетичності й пісенності, суворої урочистості й ніжної мрійливості. Як своєрідний гімн «незайманому степові», гімн народові —саме так сприймається новела «Дитинство».

«Степ простелявся перед ним, як чарівна долина, на якій пахне трава,пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск (ось візьміть лишеньпотримайте на сонці руку й понюхайте її!). І скільки всіляких ласощів ростена степу, яких можна попоїсти і потім приблукати до батька, що пасе ватагупанських овець… І жайворонок, що загубився в небі, співаючи жайворонисі, і орел, що повис на вітрі, ледве воруше кінчиками крил, виглядає здобич, чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок — зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за небом, ховрашок свистить, цвіркунці — одно пиляють у свої скриньки, наче сільський швець на весіллі». І все це переплітається з легким гумором і дитячою безпосередністю бачення світу.

2. Які образи сприяють емоційному наснаженню твору?

Слухові й зорові образи творять справжню симфонію українського степу.

І той степ чи не найбільша радість у житті Данила, бо дитинство його вщерть сповнене гіркоти злиднів, горя й смутку: «Його смалило сонце та обпікав вітер, і завше йому хотілося їсти, бо народився в бідній хаті, і першим спогадом дитинства був степ». Але холод, голод, злидні не такі страшні, коли поручдобрі й лагідні люди. Ось і мати, від якої часто перепадало малому хлопцеві.

Усе село її запрошувало, щоб до свят розмалювала піч або хату. Навіть батько, який щодня заливає горілкою свої злидні, чарував людей співом.

А поруч із Данилком мудрий прадід Данило, який знав усе: і коли рибакраще ловиться, і коли бджоли більше меду кладуть, де ластівки зимують, щотреба робити, коли перший грім ударить, коли з’явиться голубий ряст, і якаквітка на яку користь. Бути спостережливим, людяним, добрим навчаєтьсямалий Данилко у прадіда. Западають у його душу гайдамацькі й козацькіпісні, казки й легенди. І росте хлопець розумним і допитливим. Волелюбність, життєстверджуючий оптимізм народу живив юне серце, і воно згодомповстало проти кривди.

Усе дитинство Данилка переплелося з чарівними обрядами й звичаями,прошуміло серед казок та пісень, убираючи незламний дух і стійкість трудового народу, віру в краще майбутнє.

3. Проаналізуйте сюжетну лінію новели.

Новела «Дитинство» не має єдиної наскрізної сюжетної лінії. Розділ складається з окремих пейзажних і побутових епізодів. Письменник щедро використав багаті фольклорні джерела, майстерно відтворив народні звичаї, побут, нужденне й злидарське життя закріпаченого трудового люду України, його велич і незламну духовну силу. Філософське кредо новели — у ствердженні невмирущості й волелюбності людської гідності. Мандрівка прадіда з правнуком у степ, до моря символізує шукання світлої долі: вони «ішли великий день і все панською землею», і прадід по дорозі розкриває перед малим Данилкою могутність народу, пророчить йому чудове майбутнє.

Несподівана смерть прадіда серед квітучого степу дає Данилкові відчутисебе самотнім, але не зупиняє його спраги до життя. «Топчи землю, синок», —такими були останні слова мудрого старого, звернені до нащадка його роду.

Оспівування міцних родових традицій, гуманістичного сприйняття буття,здорового існування людини на землі стає провідним для письменника.

2. Аналіз новели «Шаланда в морі»

Розгляд новели «Шаланда в морі» можна розпочати зі слів О. Бабишкіна, який писав, що це «новела про вірність, про щастя кохання, про безмір людських почуттів, про вболівання за артільні справи, а найбільше — про людську витривалість, якій першою підмогою ота вірність, і засновані на ній найкращі, найшляхетніші людські почуття — кохання, материнство, звитяжність, відданість Вітчизні».

У третій новелі «Шаланда в морі», звертаючись до прийому «ущільненогочасу», письменник створює образ Мусія Половця, який визволяє з тюрми підпільника Чубенка. Психологічна напруженість подій передається тут через сприйняття Половчихи, стійкість і мужність якої асоціюється з незламною скелею.

Борючись, відважні герої громадянської війни постійно думають промирну творчу працю. Це яскраво відтворив Ю. Яновський у новелі, зокремав поведінці Мусія Половця. Він не лише відданий справі революції борець,а й господар нового життя, дбайливий у ставленні до артільного добра, уважний до дружини.

1. Схарактеризуйте образ Мусія Половця.

Мусій Половець — прекрасний зовнішньо й внутрішньо. Це — сильна, вольова, загартована фізично людина. Він наділений найблагороднішими рисами характеру: сміливістю, людяністю, мудрістю й працьовитістю.

Новела від перших до останніх рядків тримає читача в напруженні. Наснепокоїть шторм, хвилює доля шаланди в морі, жахає, що там, далеко відберега, от-от її переверне й поглине розбурхана стихія. Напруження збільшується тому, що в шаланді рибалка Мусій Половець має доставити в селищеЧубенка. Коли Мусій бачить, що той не залишить його, він робить вигляд,що потопає, і це врятовує і Чубенка, і артільну шаланду.

«Наша артіль бідна, сказав старий, — і кидати шаланди в морі не годиться.

Я — голова артілі, то мусив і рятувати, а Чубенко, мабуть, доплив добре,здоровий і завзятий, ніяк не хотів плисти без мене, аж поки я не пірнув підперекинуту шаланду, а він усе гукає та все пірнає, шукаючи мене».

Скільки в цьому вчинкові, у цих словах людяної вдачі старого Половця, як справді яскраво й неповторно передав Яновський такі риси його характеру, як хоробрість, працьовитість, мудрість.

2. Опрацюйте тлумачний словник.

Трамонтан — холодний вітер північного й північно-східного напрямку.

Шаланда — невелике вітрильне риболовне судно.

Артіль — основна форма виробничого об’єднання громадян для проведення колективного господарства.

3. Передайте психологічну напруженість часу через розкриття образу Половчихи.

У новелі «Шаланда в морі» письменник змальовує образ жінки в чеканні,образ люблячої матері, образ дружини, яка вічно чекає чоловіка з моря.

«Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі… все показувало, що незабаром ревтиме й справжній штормило», коли вийшла на берег стара Половчиха виглядати свого Мусія з моря.

Небагатьма штрихами змальовує письменник зовнішність жінки: «вона булависока та сувора, як у пісні», «одежа на ній віялась, мов на кам’яній».

Та багатющий світ внутрішніх переживань передає Ю. Яновський. Половчиха походила з «доброго рибальського роду», після одруження стала «до боюза життя, за рибу, стала поруч Мусія». Цими словами автор показує рівністьв українській родині, побудованій на взаємному коханні й повазі до своєїпари. Хоч і дивувалися люди, що знайшла видна дівка у непоказному дофінівському хлопці, нижчому від неї на цілу голову.

Калатає серце старої Половчихи, боїться за любого Мусія, ладне вискочити з грудей, та виривається з них тільки мовчазне голосіння: «Ой, пішов ти в море, Мусієчку… та й слід твій солона вода змила. Та коли б я зналата бачила, я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала…Ой, подми, вітре-трамонтане, оджени в море негоду та оджени й тумани,а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма

вітами над морем махала й листям би шуміла». У створенні цього образу відчутні традиції народних дум та історичних пісень, поетичних легенд і переказів, «Слова о полку Ігоревім». Як і Ярославна в Путивлі на валу, ладна була бвона полетіти до Мусія, сили свої віддати, допомогти, «крикнути й покликати»чоловіка. Туга, але не розпач, огорнули вірне, любляче жіноче серце.

Любов робить із Половчихи «маяк невгасимої сили», який указує путьМусію додому. Сильна духом жінка не втрачає віри в те, що ще побачитьсвого чоловіка. Навіть коли «натовп рибалок поздіймав шапки», шануючипам’ять про славетного голову артілі, і тоді не пустила сльози Половчиха,не заголосила. І море кориться такій силі духу: виносить напівзамерзлого«її Мусієчка», який не про своє життя вболіває, а турбується про добробут артілі. Незважаючи на те, що «мати стояла на чолі родини, стояла, мовскеля в штормі», у неї ніжне серце й вразлива душа. «Преніжно обнявшись»,поверталося додому подружжя, так, як ходили все життя.

Розкривається образ Половчихи і як люблячої матері. Народила вона п’ять синів, виростила, і хоч не всі стали на правильну путь, усіх любить матір: і ледащого Андрія, який вдався у дядька Сидора, і Панаса, що «привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк» (він найдорожчим був матері, бо важко його народжувала), й артиста Оверка, й Сашка, й Івана, який «працює на заводі і робить революцію». Передчуває материнська душа смерть синів і болить за ними.

Видатний письменник, романтик Юрій Яновський талановито, усебічно змалював образ жінки, її внутрішній світ, її сильну душу і непохитну любов.

Образу старої Половчихи надав він величності й романтичної піднесеності, через що новела сприймається як дума про горе жінки, як гімн її витривалості, вірності й вічної любові.

V. Підсумок

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти тестові завдання до теми «Життя й творчість Ю. Яновського».

2. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

3. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Валер’яна Підмогильного.

Успейте воспользоваться скидками до 70% на курсы «Инфоурок»

Харцизька спеціалізована школа

з поглибленим вивченням іноземних мов № 26

Роман у новелах «Вершники»

Утвердження загальнолюдських ідеалів вірності й кохання

Ідея нетлінної вартості національних основ буття

вчитель української мови

та літератури СШ № 26

Болотіна Олена Вікторівна

Тема: Ю.І. Яновський. «Дитинство». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.

Утвердження загальнолюдських ідеалів вірності й кохання в новел і «Шаланда в морі»

Мета: ознайомити учнів зі змістом новел «Дитинство», «Шаланда в морі»; показати роль новел в ідейному задумі «Вершників»;

розвивати вміння вдумливо читати текст, аналізувати його з позицій часу, орієнтуючись на загальнолюдські цінності й ідеали; шліфувати вміння пояснювати художні засоби, відокремлювати епізоди й художні деталі як втілення національних атрибутів; висловлювати власне ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої утрати;

виховувати усвідомлення важливості збереження родинних зв’язків, гуманізм, найкращі людські якості рідного народу, повагу до старших людей, носіїв культури й духовності, шанувати звичаї.

Учні повинні знати: зміст новел, художні засоби, художню деталь та їх роль у творі.

Учні повинні вміти: аналізувати текст, висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої утрати, дискутувати на задану тему.

Тип уроку : комбінований

Вид: урок-бесіда з елементами дискусії.

Методи і прийоми роботи: робота в групах, колективна, метод «Прес», «Мозкова атака», «Буря запитань», розв’язання проблемних питань, словникова робота, тести, прості запитання, уточнювальні, творчі.

Очікувані результати: учні знають зміст новел, художні засоби та їх роль у творі; уміють аналізувати текст, цитувати прочитане; сформулювати й висловити власну думку, ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої утрати; уміють дискутувати на задану тему; плідно співпрацюють у команді.

Обладнання: портрет письменника, план аналізу новели, зошити, презентація, підручники, тексти новел , тести, мультимедійний пристрій.

Методичний коментар до уроку .

Складається з кількох міні-частин:

— тестування за вивченим удома матеріалом та усвідомлення новели «Подвійне коло»;

— групова робота — самостійне опрацювання новел «Дитинство» і «Шаланда в морі» (мета: ознайомлення зі змістом, аналіз новел);

— діалог “учитель-учень” ( мета: виявлення реакції учня на прочитане; відгук про прочитане, складання сенкану (на вибір учня);

— моніторинг вивчення матеріалу (мета: самооцінка й самоконтроль)

1. Читацький діалог-це бесіда між учителем і учнем.

2. Міні-урок – це короткий цілеспрямований фрагмент уроку, який має спеціальну ідею та тему.

3. Художня деталь – один із засобів створення образу, як а допомагає уявити втілений характер, картину, предмет, дію, переживання в їхній своєрідності і неповторності .

І. Організаційний момент

Рада вас бачити. Нас чекає сьогодні цікавий та актуальний матеріал про одвічне коло життя, про покоління, що намагається залишити наступному щось у спадок, про загальнолюдські цінності, вартості життя . Сьогодні ми спробуємо відповісти на одвічні питання щодо спадковості поколінь, виховання, любові. Бажаю всім успіху.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку, очікуваних результатів, методичний коментар. ( СЛАЙДИ 1 — 4)

Учні, ви вже вийшли з віку підлітків. Сподіваюсь, що зможете осягти і правильно зрозуміти ідейно-художній зміст новел, про які ми сьогодні будемо говорити , а також відомі для вас поняття : Батьківщина, рід, рідна земля, рідний дім, мати і батько… Вдумайтесь у глибокий зміст роману – і вам відкриються загальнолюдські цінності. Художній рівень цього твору надзвичайно високий, а тому роман, незважаючи на нинішні зміни в суспільстві та ідеології, не втратив своєї цінності та актуальності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

3.1. Проведення тестування за вивченим удома матеріалом ( запис відповідей у зошитах )( СЛАЙДИ 5 – 11).

3.2. Метод «Мозкова атака»

-Я кий твір називається новелою ?

Учні: н овела – невеликий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

— Зі скількох новел складається роман «Вершники»?

Учні : з восьми новел.

— Чому перша новела називається «Подвійне коло»?

Учні : це може бути подвійне коло подій – на фронті, в тилу, у степу, у підпіллі, на думку літературознавця Шахова – це коло правди і неправди, може. Боротьба правди і кривди. Добра і зла, правди багатих і правди бідних… ( СЛАЙД 12).

— Між новелами існує нерозривний зв’язок. Який саме?

Учні: По-перше , вони мають спільну тему (події громадянської війни на Україні), по-друге – ідею (ствердження загальнолюдських цінностей і основ народної моралі), по-третє — наскрізну образну систему ( сім’я Половців діє в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі”) .

Слово вчителя . Вісім новел, що складають роман саме про такі події. У чому ж особливості роману, новели «Подвійне коло»?

Учні: віповіді, показані на СЛАЙДАХ 13-15 .

Чому Яновський порушує хронологію і вміщує в ній новелу «Дитинство»?

Учні : письменник застосовує прийом контрасту: після смертельного поєдинку в «Подвійному колі» настає тиша. Автор дає можливість читачеві ніби перепочити перед наступною розповіддю про грізні часи громадянської війни.

-Які проблеми порушено у творі? Відповіді: СЛАЙД 16.

— Що являє собою сім’я Половців?

Учні: це своєрідна міні-модель українського суспільства. У степу під Компаніївкою зустрілися, як люті вороги, рідні брати – Андрій-денікінець, Оверко-петлюрівець, Панас і Сашко-махновці, Іван-більшовик. У кожного з них свій погляд на життєві цінності, політичний ідеал, за який бореться, ставлення до роду та родини.

До яких роздумів спонукало вас прочитання новели «Подвійне коло?»

Що є більшою цінністю для Івана – рід чи клас? ( Учень цитує : «Рід розпадається, а клас стоїть»). А для вас?

Отже, підіб’ємо підсумки: у романі немає сліпого захоплення «перемогою нового життя» та героями, для яких приналежність до робітничого класу була вищою за кровні узи. Більше того, новела «Шаланда в морі» якраз утверджує родинні цінності, стверджує істини, які заперечував автор у «Подвійному колі».

Фізкультхвилинка. Давайте відпочинемо, трохи розслабимось і виконаємо професійний масаж. Станьте один за одним, щоб було більше місця дл я виконання масажу. Уявіть, що ви прийшли до косметолога: вас погладжують (голову, шию, плечі, спину). Після цього ви вирушили до лікаря і вам провели сеанс голкотерапії – легкі колення спини. Виходячи з кабінету лікаря, ви побачили тесляра, який забивав цвях у стіну, і стукіт його молотка віддавався по всьому тілі – легко постукуємо. І раптом вам захотілося прийти на прийом до психотерапевта, який пропонує вам заплющити очі, розслабитись і уявити, як яскраве сонечко і легкий вітерець пестить вашу голову, шию, плечі и спину – погладьте самі себе. А тепер повільно розплющуємо очі й присаджуємось на свої місця.

І V . Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу (мета: опрацювання-дослідження новел «Дитинство» і «Шаланда в морі», ознайомлення зі змістом (3-4 хв.), дослідження художніх деталей, їх вплив на образи; поєднання у групи в залежності від вибору новели)

Слово вчителя . До сьогоднішнього уроку я пропонувала вам прочитати дві новели з роману Ю.Яновського «Вершники» — “ Дитинство ” та “Шаланда в морі”. Спробуємо розібратися з тематикою та героями.

Організація роботи в групах. Учні об ’ єднуються у дві групи, визначають доповідачів, отримують пакет із завданнями, під час розповіді роблять записи в зошитах). ( СЛАЙДИ 17-18).

Завдання для груп одинакове: проаналізувати новели

1 група «Дитинство»

2 група «Шаланда в морі»

2. О сновна думка новели.

2. Зображувані події.

3. Місце і роль новели в романі «Вершники».

4. Характеристика образів новели, художні деталі.

5. М овні засоби твору.

6. Символічне значення назви. Яку б назву дали ви?

7. Образ автора в новелі.

Учит ель: Чим відрізняється новела «Дитинство» від новел «Подвійне коло» та «Шаланда в морі»?

Учні: тематикою та героями.

Виступи учнів, після чого «Буря учнівських запитань» ( пропонують один одному запитання, на які б вони хотіли отримати відповідь ),

— Хто є найкращим другом Данилка в новелі «Дитинство»?(прадід Данило)

— У чому краса Мусія Половця?(у праці, поведінці, ставленні до дружини…)

-До яких роздумів про характер Половчихи, її роль у сім’ї спонукають вас такі рядки: «Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора», «Її(шаланду) море приб ’ є до берега, тоді треба виволокти і врятувати, і артіль подякує, без шаланди риби не наловиш».

— Кого нагадує нам образ Половчихи? (Ярославну зі «Слова…»).

— Що їх споріднює?

— Чи можна вважати образ жінки-матері, яка чекає з походу свого чоловіка, баладним?

— Чому «Вершники» є твором романтичного епосу?

Учитель: який глибокий філософський зміст приховано в останніх рядках новели «Дитинство»?

Учні: порушено важливу проблему спадкоємності і зміни поколінь.

Учитель: яка головна думка новели «Шаланда в морі»?

Трамонтан — холодний вітер північного й північно-східного напрямку.

Шаланда — невелике вітрильне риболовне судно.

Артіль — основна форма виробничого об’єднання громадян для проведення колективного господарства.

V . Рефлексія ( мета: виявлення реакції учня на прочитане; літературний відгук про прочитане, складання сенкану (індивідуальна робота на вибір учнів )

Скласти сенкан за поданими словами «Дитинство» (1гр.) та «Шаланда» ( 2гр.)

Відгук ( для бажаючих- 1учень)

Читацький діалог (метод «Прес»):

Про що ж все-таки новела «Дитинство» і як саме вона пов’язана з попередньою?

Чи можна новелу «Дитинство» назвати енциклопедією українського народознавства?

Чи можна вважати, що словами останнього абзацу «Шаланда в морі» висловлена основна думка новели?

Як показана відданість Мусія Половця громадянському обов ‘ язку?

У чому особливості роману? Проблеми ?

Як ви розумієте останні слова мудрого старого прадідуся, звернені до нащадка його роду : « Топчи землю, синок»? (СЛАЙД 20)

Які життєві уроки ви отримали, осягаючи суть роману «Вершники»?

VІ. М оніторинг вивчення матеріалу (мета: самооцінка й самоконтроль)-учні заповнюють таблицю


Статьи по теме